Тернопільський ЗЗСО І-ІІІ ступенів
Миколаївського району Львівської області
1786 рік вважається роком заснування с. Тернопілля (Dorefeld), на гербі села зазначена ця дата. У липні 1786 року австрійський цісар Йосип II відвідує Львів,потім німецькі колонії Галичини,зокрема Дорнфельд. Фріц Зсефельд,автор Дорнфельдської хроніки зазначають, що зустріч мешканців села з цісарем Йосипом відбулася біля церкви. Цісар відзначив зручне географічне положення села, назвавши його коштовним каменем серед німецьких колоній Галичини, відзначив велику заслугу у його розбудові першого голови сільської громади Андреса Гейгера. Село було назване на честь урядового комісара по розселенню галицьких німців - рицаря Франца фон Дорнфельда. В селі на той час було 86 селянських сімей, які володіли від 8.5 до 14.5 га землі.
В "Дорнфельдській хроніці" автор зазначає, що першим вчителем у школі
Дорнфельда був Філіпп Буркгардт - народився в 1750 році в Морбаху. Філіпп виділявся тим,що вмів виготовляти псарна для млинців. Більшість тогочасних вчителів, щоб прожити, були ще господарями, кравцями їздовими.
Після Буркгарджа у 1788 році прийшов скандально відомий Иоганн Мюллер з Гртфельду.
З 1794 року Обов'язки вчителя виконував пастор Гайль.
1795 р. школу очолив Йоганнес Шмидт. Школа на той час налічувала 100 учнів. Настала проблема в помічникові вчителя. Ним став його син Георг -1786р. Після смерті батька (1808р.) Георг стає його наступником і працює до самої смерті (1832р.) в Дорнфельді. Таким чином, батько й син навчали дорнфельдських дітей протягом 37 років.
У "хроніці" автор пише, що у 1824 - 25 роках стара двадцятип'ятирічна школа була перебудована. 1832 рік. Вчитель Хрістіан Майер розпочав свою працю в школі Дорнфельда. Обидина платила йому 84 флоринти, 21 корець. 10 гарнців жита. 7 йохів шкільного поля. Його квартира мала одну жилу кімнату,одну комору та кухню. У нього було 11 дітей.
В 1837 році дітей у школі стає 167, у 1838 - 180, у 1843 - 202, а в 1855 вже 217. Хрістіан Майер був справжнім керівником старого типу, який, незважаючи на малу платню, в школі працював сумлінно, там панувала строга дисципліна, яку підтримував за допомогою різок. Покарання проводилося на шкільній лаві. Легенда говорить, що кожен учень перед початком навчального року мусив принести 20 різок, яких, як правило, не вистачало. Майер складав вірші, присвячені якійсь надії. Випробував себе в живопису: на чотирьох церковних опорах були намальовані ним чотири євангелісти.
1864 рік. З сухого інвентарного списку дізнаємося, що у школі була "соснова долина", намальована на чорно. Розсувний алфавіт. З 1850 року в школі працював син Майера Вільгельм на посаді другого вчителя. У зв'язку з тим,що дітей у школі з кожним роком ще більше,постає питання про добудову школи. Жителі Дорнфельда звертаються до жителів Добрян проводити оплату за навчання своїх дітей і помогти будувати нову школу.
1868 рік. Дорнфельд "отримує" збудований з твердих матеріалів другий корпус школи. 1870 рік. Майер помирає (73р.), мав 52 роки педагогічного стажу, з них 38 - в Дорнфельді. Син Вільгельм продовжує справу батька.
З 1888- 1924 рік працював Карл Шик. У 1930 році почався новий етап в житті шкільництва з приходом вчителя Йозифа Ланца. У 1939 році школа закрита, а німці виїжджали згідно договору Ріббентрона - Молотова.
1942 - 1943 роки. На базі школи німці організують курси по підготовці спеціалістів сільського господарства та ветеринарії. У 1945 році почала функціонувати Тернопільська семирічна школа першим директором якої став Замідра СІ. 1949 р. школу очолює Фезаренко Софія Самійлівна.
1950 рік. Директором стає Сухар Григорій Несторович. У 1952 році школу перейменують на середню. Збільшується кількість учнів у школі до 320. У сусідньому с. Добряни - дочірня початкова школа,яка налічує біля 80 учнів. Учні доїжджають у школу із сіл: Глухівця, Сухої Долини, Бродок, Поляни, Хоросна, Пісок, Дмитріва, Ричагова... Школа винаймає кімнати у громадян села влаштовую гуртожитки. Це було аж до 1953 року, року розформовування радгоспу.
- рік. Директор Сурінав Віталій Борисович.
- рік. Директор Шевченко Яків Сидорович.
З січня 1954 року по 1959 рік школу очолив досвідчений енергійний Хейлик Сергій Григорович. Школа тісна, учнів багато - 320,постало питання добудови школи. У 1956 році добудували 4 класних приміщень (зараз актовий зал і початкові класи). Учні займалися у 2 зміни. Старшокласники допомагали колгоспові: взяли шефство над фермою великої рогатої худоби, зранку вони йшли на ферму, прибирали, годували корів, а потім йшли на заняття. Школа славилася навчально - досвідною ділянкою, якою у свій час відали досвідчені вчителі Войтанек, Хейлик А.Д., Коростіль М.І. У 1958 році. навчально - дослідна ділянка школи була учасницею ВДНГ у Москві (вч. Хейлик А.Д.). На базі школи проводиться обласні семінари вчителів біології. Вчителя Хейлик А.Д. обирають делегатом Всеукраїнського з'їзду працівників освіти. Нагороджують орденом Трудового Червоного Прапора.
У 1959 - 61 роках директором стає Хейлик Антоніна Данилівна. 1961 - 1967 роках директор школи Коростіль Федір Іванович. При ньому пункт збору молока переобладнали під майстерню. Із розташованої в Щирці військової частини одержали деревообробні станки. Стайню перебудували під столову. У 1963 році школа стала одинадцятирічною. У 1967 році в школу повертається директором Хейлик Сергій Григорович і залишається на цій посаді до 1980 року. При ньому добудували веранди до столової і прибудови школи. В школі була велика ( до 200 голів) кролеферма. Учні допомагали колгоспові у збиранні врожаю. За зароблені грошв організовувались екскурсії. Діти побували в Закарпатті, Москві, Одесі, Вільнюсі, Хатині, Ленінграді, Бресті.
1979 - 1980 рік. Закінчилося державне будівництво пришкільного інтернату, будинку для вчителів, водогінної системи, каналізації та системи центрального опалення.
1980 рік. Школа налічує 83 учні. Директор школи Іванчов Іван Федорович, завуч - Школьний Олександр Іванович, організатор позакласної роботи Андрійчак Олександра Василівна, вчителі: Хейлик С.Г., Хейлик А. Д., Коростіль Ф.І., Короспіль М.І., Іванчова В.О., Ряшко Г.М., Осєчкін Є.І., Осєчкін І.І., Михайлів Б.К., Михайлів Г.М., Бетюга М.В., Коновал Г.Й., Антонів І.О., Стасів М.В., Попович С.Ф., Пінчак Т.І., Мітяєв В.І., Черкашин М.М., Савченко Є.М., Мостова С.П, Ткач Г.Ф., Фітьо Г.І.
При школі функціонує типовий шкільний гуртожиток, працюють чотири групи продовженого дня. Школа працює за кабінетною системою. На протязі десятиріччя поновлюють кабінети. Для вивчення іноземної мови створено лінгафонний кабінет, кабінет профорієнтації, кабінет операторів машинного доїння. У 1981 році переобладнано кабінети української мови та літератури, історичний, російської мови та літератури, переобладнано коридори і фойє, створено актовий зал. В школі функціонує нова економна котельня, внутрішні туалети, проведено водогінну систему у корпусі шкільного інтернату, підведено каналізацію до шкільної їдальні. Зроблено капітальний ремонт покрівлі шкільного інтернату. І все це робилося власноруч працівниками школи. У 1989 році запускається котельня, яка обігріває приміщення інтернату, жилий будинок вчителів, контору колгоспу, сільської ради, медпункт, восьмиквартирний будинок спеціаліста. Школа працює під гаслом: кожний урок - унаочнений, кожний урок - нестандартний. При школі гуртки, кролеферма, але їй уже приділяється менше уваги, як у попередні роки.
У 1996 році створено історичний музей. У 1999 році створено комп'ютерний клас, проведено капітальний ремонт школи: верх, нові вікна. Отриманий комплект шкільних меблів. Німців( колишні мешканці села)подарували школі нову сучасну опалювальну систему, економний котел, але за відсутності у районі коштів монтування було відстрочено на кілька років.
На протязі 1980 - 1990 роках по підсумках районних змагань школа два рази (1983, 1986р.) займала перші місця. Особливою результативністю відзначалася робота перших - четвертих класів. На базі школи проводилися обласні та районні семінари початкових класів, української, російської мови,французької мови, трудового навчання.
У 80-х роках на зміну досвідченим педагогом, майстрам педагогічної діяльності, відмінникам народної освіти Мостовій С.П., Савченко Є.М. та вчителю Ткач Г.Ф. прийшли молоді вчителі: Ільків Л.І., Савчин О.С., Андрійчак О.В., Мига О.О, які продовжували роботу своїх попередників. Слід відзначити успіхи учнів у районних спортивних змаганнях, вони не раз завойовували призові місця.
У школі склалися традицій: щорічно на канікулах учні школи продовжували вивчати рідний край. Вони відвідали Київ, Одесу, Канів, Закарпаття, Прикарпаття, Волинь, побували в країнах Прибалтики, містах Росії (Волгограді, Ульянівську, Ленінграді, Москві, Тольятті), у Грузії.
З січня по грудень 2001 року директор Дмитроца Віра Іванівна. 2002 р. січень - березень виконує обов'язки директора Осєчкін І.І. 2002 р. до виконання обов'язків директора приступає Марчишин В.Д.